Вже більше року війська окупаційної армії намагаються відбити українське місто Бахмут, бої за нього не припиняються. Так, рф намагаються утримати в своїх руках Бахмут на Донеччині та відсунути від міста Збройні сили України. Українські захисники повільно просуваються вперед на півдні міста.

Про це в інтерв’ю розповів військовий експерт Іван Січень.

З його слів, бої довкола Бахмута «мають різноспрямований характер». На північних околицях війська РФ ведуть наступальні дії в районі Оріхово-Василівка. На півдні — окупанти протидіють просуванню ЗСУ із-під сіл Кліщіївка та Андріївка на схід.

«Росіяни намагаються утримати в своїх руках Бахмут та відсунути від нього з’єднання Сил оборони. У разі досягнення успіху, Росія зможе розгорнути наступ на Часів Яр, а від нього на Слов’янськ і Краматорськ або на захід, до рубежу річки Кривий Торець і міста Дружківка. За рахунок зазначеного будуть забезпечені вихідні райони для подальшого просування в глибину території України», — наголошує експерт.

Загальна обстановка на Бахмутському напрямку залишається без змін, пояснив експерт. Українські Сили оборони повільно просуваються вперед на півдні від Бахмута. Січень наголошує, що ЗСУ дійшли до залізниці та тримають під вогневим контролем автотрасу Бахмут-Горлівка.

«Російським військам вдалося трохи потіснити Сили оборони України на півночі від Бахмута, однак це жодним чином не вплинуло на їх положення. Через перенесення пріоритетної уваги сторін на інші напрямки, Бахмутський напрямок певним чином відходить на другий план. Ні російські сили, ні українські значних резервів там не мають. А тому, у найближчій перспективі суттєвих просувань в той, чи інший бік там, скоріше за все, не буде», — каже Січень.

Додамо, Битва за Бахмут у середині вересня позначилась двома знаковими успіхами Сил оборони – українські військові звільнили Кліщіївку та Андріївку на південному фланзі міста. Завдяки цьому ЗСУ взяли під вогневий контроль трасу до Горлівки, якою окупанти живлять своє угруповання у місті. Бої точаться і на півночі, де ключовою точкою є село Берхівка.

Просування піхоти було б неможливим без підтримки артилерії. Це і артпідготовка, і запобігання спробам армії РФ контратакувати. Щоб звільнити Кліщіївку та Андріївку, робота велася цілодобово, розповідають бійці.

«Зараз ніби війна в такому руслі – штурми по кілька людей. Більш позиційно все. Тому наші дрони вишукували їхні якісь пересування. Наперед підготовлені цілі. Ми робили планові, не давали їм змоги підходити. Вони здебільшого наприкінці вже йшли через залізничний переїзд там…. Усі спроби сюди підійти – переважно закінчувалися тим, що вони, скажімо так, не доходили», – каже артилерист 22-ї окремої механізованої бригади (22-га ОМБр ЗСУ) Ігор.

Наразі українська армія намагається не просто закріпити успіх південніше міста, але й посилити його. Тому артилеристи ЗСУ б’ють углиб позицій окупантів.

«Дистанція трохи збільшилася. Труднощі – щоб діставати їхню артилерію. Зараз трохи стало тихіше. Ми забрали села Кліщіївку та Андріївку, трохи підходимо, вже не так активно. Точніше, більше на розвідку працюємо», – ділиться Ігор.

За його словами, одразу після звільнення сіл російські війська затято намагались відбити їх назад – але марно. І спроби швидко припинились.

«Зараз ми вже йдемо вперед. Здебільшого мінометні розрахунки російських військ працюють там, гаубиця їхня, САУшка», – додає артилерист.

Танки під часу наступу на Кліщіївку та Андріївку ЗСУ використовували по-різному. Іноді як артилерію – стріляючи із закритих вогневих позицій перед початком штурмів, так і безпосередньо для підтримки піхоти під час атаки.